Пенсія по інвалідності

Значне погіршення здоров’я внаслідок загального захворювання або виробничої травми дає право на присвоєння інвалідності. Людина, що повністю чи частково втратила свою працездатність, може розраховувати на пенсію та пільги.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Наразі в Україні є три групи інвалідності, вони різняться між собою важкістю захворювання. Отримують групу не тільки в зрілому віці, а й в дитинстві, тому окремо виділяють дітей-інвалідів та осіб з інвалідністю з дитинства. Групу та строк її дії визначає визначає МСЕК.

Процедура оформлення інвалідності, розмір пенсії та тривалість виплат залежать від ступеню втрати працездатності та причин інвалідності внаслідок:

– профзахворювання чи трудове каліцтво;

– загальне захворювання (зокрема каліцтва не пов’язані з роботою, інвалідність з дитинства)

Для отримання пенсії подається:

– заява про призначення пенсії;

– паспорт, ідентифікаційний код;

– документ, що підтверджує відповідний статус особи у випадку його встановлення

(наприклад ветерана війни, заслужений працівник відповідної галузі, чи інше);

– документи про стаж і заробітну плату

– фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

– особи з інвалідністю І групи — 100 відсотків пенсії за віком;

– особи з інвалідністю ІІ групи — 90 відсотків пенсії за віком;

– особи з інвалідністю ІІІ групи — 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону.

Обов’язкова умова призначення пенсії по інвалідності — це наявність страхового стажу.

Непрацюючи інваліди ІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, за наявності такого страхового стажу:

-вперше встановлена інвалідність у віці до 46 років включно (жінки 20 років, чоловіки 25 років)

-вперше встановлена інвалідність у віці до 48 років включно (жінки 21 рік, чоловіки 26 років)

-вперше встановлена інвалідність у віці до 50 років включно (жінки 22 роки, чоловіки 27 років)

-вперше встановлена інвалідність у віці до 53 років включно (жінки 23 роки, чоловіки 28 років)

-вперше встановлена інвалідність у віці до 56 років включно (жінки 24 роки, чоловіки 29 років)

-вперше встановлена інвалідність у віці до 60 років включно (жінки 25 років, чоловіки 30 років)

Непрацюючи інваліди ІІ групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку та непрацюючі інваліди ІІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, за наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років.

Пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, та якщо на день встановлення інвалідності у непрацюючого інваліда ІІ чи ІІІ групи є необхідний страховий стаж для призначення даного виду пенсії, і з дня виникнення такого права — якщо вимоги щодо звільнення з роботи та тривалості страхового стажу виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли інвалід ІІ чи ІІІ групи звільнився з роботи після призначення пенсії по інвалідності і має необхідний страховий стаж, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

Згідно з законодавством у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, у період роботи платиться пенсія по інвалідності у розмірах передбачених ч.1 ст. 33 Закону, а саме:

– інвалідам ІІ групи — 90 %;

-інвалідам ІІІ групи 50 %.