Про персональну відповідальність за порушення законодавства та обов’язок повідомлення керівника у разі спроб протиправного впливу з боку третіх осіб

Протиправний вплив з боку третіх осіб може реалізовуватись через спонукання особи до певних протиправних дій або бездіяльності під час роботи у колегіальних органах.

Враховуючи викладене, рекомендується до початку виконання повноважень під час роботи у колегіальних органах проводити дослідження на предмет виявлення можливого конфлікту інтересів для забезпечення неупередженого виконання службових обов’язків.

Нагадуємо, що визначення термінів «близькі особи», «неправомірна вигода», «подарунок», «потенційний конфлікт інтересів», «приватний інтерес», «реальний конфлікт інтересів» та «члени сім’ї» наведено у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

Що саме потрібно зробити для того, щоб запобігти та врегулювати конфлікт інтересів:

Крок 1. Переконайтеся в тому, що ви дійсно не маєте конфлікту інтересів.

Якщо ви не впевнені в тому, чи є у вас конфлікт інтересів, ви можете звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) за отриманням роз’яснення заповнивши форму електронного звернення (https://bit.ly/3v79Xib), у письмовому вигляді на поштову адресу (бул. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103), а також зателефонувавши за номером: (044) 200 06 94.

Важливо: отримати роз’яснення можуть саме особи, які мають сумніви щодо наявності в них конфлікту інтересів. Щоб отримати якнайбільш чітке роз’яснення у зверненні потрібно зазначити таку інформацію: зміст ваших повноважень; зміст приватного інтересу та ситуації (дії/рішення), стосовно якої (яких) у вас є сумніви щодо наявності конфлікту інтересів; документи, які підтверджують інформацію, вказану вище.

Після того, як ви отримаєте підтвердження від НАЗК про те, що у вас немає конфлікту інтересів, ви можете продовжувати виконувати свої службові повноваження без вжиття додаткових заходів. Якщо НАЗК підтвердить наявність конфлікту інтересів, дивіться крок 2.

Крок 2. Повідомте, що у вас є реальний чи потенційний конфлікт інтересів не пізніше наступного робочого дня від моменту, коли ви дізналися про конфлікт.

Повідомлення про конфлікт інтересів здійснюється членом колегіального органу одним із способів:

• письмово, шляхом подання відповідної заяви (повідомлення), за рекомендованою формою – таке повідомлення додатково проголошується заявником або головою колегіального органу в усній формі під час засідання колегіального органу до початку розгляду (обговорення) питання, у вирішенні якого є приватний інтерес;
• в усній формі під час засідання колегіального органу, але не пізніше голосування за результатами розгляду відповідного питання.

При цьому у повідомленні про конфлікт інтересів член колегіального органу викладає ситуацію та/або обставини, у якій (яких) виник потенційний / реальний конфлікт інтересів, суть приватного інтересу, що впливає на об’єктивність прийняття рішення (рішень).

У разі виникнення конфлікту інтересів у голови колегіального органу ним здійснюється повідомлення у письмовій формі безпосередньому керівнику із одночасним інформуванням колегіального органу.

Про конфлікт інтересів члена колегіального органу може заявити
будь-який інший член колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

Заява (повідомлення) про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Рекомендована форма повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів:

Конфлікт інтересів може бути врегульовано членом колегіального органу самостійно або шляхом вжиття заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Самостійне врегулювання членом колегіального органу конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу.

Про факт позбавлення приватного інтересу член колегіального органу інформує колегіальний орган, а голова колегіального органу – свого безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня після позбавлення такого інтересу із наданням підтверджувальних документів.

Інформація про самостійне врегулювання членом колегіального органу конфлікту інтересів заноситься у протокол засідання колегіального органу, до якого додаються підтверджувальні документи.

Член колегіального органу, у якого виник конфлікт інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення колегіального органу з питання, щодо якого існує конфлікт інтересів.

У разі якщо неучасть члена колегіального органу у прийнятті рішень цим колегіальним органом призведе до втрати її правомочності, участь такого члена колегіального органу у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем.

Рішення про врегулювання конфлікту інтересів у голови колегіального органу шляхом застосування зовнішнього контролю приймається його безпосереднім керівником. Інформація про прийняте рішення заноситься у протокол засідання колегіального органу.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 28 Закону державні службовці зобов’язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Нагадуємо основні складові конфлікту інтересів:

1) приватний інтерес;

2) службові/представницькі повноваження;

3) суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями (для реального конфлікту інтересів).

Типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення:

• Сімейні та родинні стосунки. Бажання піклуватися про членів сім’ї, родичів є природним для кожної людини, тому відносини з такими особами є передумовою виникнення приватного інтересу.

• Реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе. До таких ситуацій можна віднести прийняття (або участь у прийнятті) рішень особою щодо себе самої, які стосуються оплати праці, відведення земельних ділянок, використання права на депутатське звернення чи депутатський запит у власних інтересах

• Отримання подарунка. В ситуації, коли особа безпосередньо (або її близька особа) отримала подарунок і надалі має прийняти рішення (вчинити дію) щодо дарувальника, наявний приватний інтерес. Такий інтерес зумовлений бажанням віддячити за подарунок.

• Сумісництво, поєднання статусу депутата з іншою діяльністю. Депутат місцевої ради є одночасно керівником комунального підприємства. Водночас як депутат місцевої ради він бере участь у розгляді питання щодо його діяльності на посаді керівника підприємства (щодо оплати його праці, звіту про результати діяльності тощо).

• Засновник/керівник підприємства. Приватний інтерес буде існувати у разі наявності службового чи представницького повноваження стосовно підприємства, установи, організації, в якій особа є засновником та/або керівником.

• Договірні відносини. Для прикладу, приватний інтерес існує у податкового інспектора, який повинен провести контрольні заходи щодо юридичної особи, яка орендує у нього земельну ділянку. Або у керівника, який користується житлом (на умовах договору оренди чи з інших підстав) свого підлеглого. Сутність приватного інтересу полягає у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.

• Службові стосунки. Приватний інтерес може виникати через конфлікт керівника з підлеглою особою або негативне сприйняття дій підлеглої особи керівником. Часто такого роду приватний інтерес зумовлюють дії викривачів корупції.

• Службова діяльність. Приватний інтерес буде наявний у особи, службову діяльність якої будуть оцінювати в рамках службового розслідування, що координується та контролюється такою особою.

Під час роботи у колегіальному органі не виключена можливість надходження членам колегіального органу пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка.

Враховуючи викладене, нагадуємо алгоритм чотирьох дій члена колегіального органу, відповідно до статті 24 Закону, які у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (ст. 65¹ Закону).

У примітці до статті 45 Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364^–1, 365^–2, 368-369^–2.

Так, відповідно до частини першої статті 368 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 369 КК України, пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Перелік адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, а також санкцій за їх вчинення, визначено у главі 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а саме статтями: 172⁴, 172⁵, 172⁶, 172⁷, 172⁸, 172^8-1, 172⁹, 172^9-1, 172^9-2. Так, за неповідомлення працівником у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, – штраф від 1700 до 3400 гривень (ч. 1 ст. 172⁷ КУпАП).

За неповідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів передбачена дисциплінарна відповідальність.

Відповідно до статті 67 Закону нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням Закону, підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаним недійсним.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.