Аналітичне дослідження результатів повних перевірок декларацій, завершених НАЗК у 2025 році та типових помилок, допущених суб’єктами декларування

 

Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), при вступі на посади, що передбачають виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час проходження та після припинення такої служби. Подання такої декларації є одним із ключових інструментів державної антикорупційної політики, спрямованої на забезпечення прозорості та доброчесності на публічній службі.

Законодавством також передбачено персональну відповідальність декларантів за достовірність та повноту відомостей, зазначених у деклараціях, а органом, уповноваженим на проведення повних перевірок зазначених відомостей та ініціювання притягнення до відповідальності у разі виявлення порушень є Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). У межах наданих повноважень НАЗК проводить повні перевірки декларацій, які передбачають комплексний аналіз відомостей щодо доходів, майна, фінансових зобов’язань та іншої інформації, що підлягає декларуванню.

З метою відбору декларацій, що підлягають проведенню повної перевірки, НАЗК застосовує систему логічного та арифметичного контролю. На цьому етапі кожній декларації присвоюється показник ризикованості, що формується на підставі низки алгоритмічних критеріїв, зокрема співвідношення доходів і витрат, наявності майна, даних з відкритих реєстрів тощо.

Після цього всі декларації розподіляються на чотири списки, з яких рівномірно з кожного списку відбираються декларації для проведення повних перевірок.

Список № 1 – декларації службових осіб, які займали відповідальне та особливо відповідальне становище чи посаду з високим рівнем корупційних ризиків.

Список № 2 – декларації інших суб’єктів декларування;

Список № 3 – декларації, щодо яких НАЗК на підставі даних від третіх осіб чи з публічних джерел склало обґрунтовані доповідні записки про можливу наявність недостовірних відомостей на суму понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Список № 4 – декларації , щодо яких НАЗК на підставі даних від третіх осіб чи з публічних джерел склало обґрунтовані доповідні записки про можливу наявність недостовірних відомостей на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, існуюча система ранжування забезпечує рівномірний і ризик-орієнтований підхід до вибору декларацій для повної перевірки. Вона дозволяє здійснювати відбір не лише серед високопосадовців, а й серед широкого кола декларантів, зокрема “рядових” працівників органів.

У 2025 році НАЗК завершило проведення повної перевірки 748 декларацій суб’єктів декларування різних рівнів посад, що свідчить про поступове розширення кола осіб, щодо яких здійснюється повна перевірка.

Відповідно до Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 (далі – Порядок) за результатами проведення кожної повної перевірки уповноваженими особами НАЗК складено довідки про результати проведення повної перевірки декларації. Крім того, у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції НАЗК та у разі наявності підстав, уповноваженими особами НАЗК також складено відповідні протоколи про адміністративне правопорушення, а у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів або ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноваженими особами, складено відповідні обґрунтовані висновки, які разом з довідкою та матеріалами перевірки направлено до компетентних органів.

За результатами перевірок, завершених у 2025 році, встановлено факти подання декларантами недостовірних відомостей (неточних відомостей) та відповідно направлено обґрунтовані висновки та/або протоколи:

– для притягнення  до адміністративної відповідальності відповідно ч. 4 статті 172 – 6 “Порушення вимог фінансового контролю” Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо 60 декларацій;

– для притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно ст. 366 – 2 “Декларування недостовірної інформації” та/або ст. 368 – 5 «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу України щодо 270 декларацій.

Результати перевірок НАЗК свідчать не лише про наявність окремих випадків недостовірного декларування, а й про системність виявлених недоліків. Саме тому доцільним є здійснення узагальненого аналізу типових помилок, їх класифікація за відповідними розділами декларацій та визначення найбільш поширених порушень, які потребують особливої уваги у подальшій роботі.

Перелік типових помилок сформовано на основі узагальнення результатів аналізу довідок НАЗК за результатами повних перевірок декларацій, з урахуванням практичного досвіду уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції територіальних органів Пенсійного фонду України.

Аналіз проводиться з урахуванням фактичної частоти заповнення відповідних розділів декларації.

Переходячи до аналізу виявлених помилок, варто зазначити, що умовно всі виявлені порушення при поданні декларацій можна класифікувати за двома критеріями:

Фінансові порушення – безпосередньо пов’язані з неправильним відображенням майнових активів, доходів чи витрат у вартісному виразі. Саме вони становлять підстави для застосування адміністративної або кримінальної відповідальності.

Нефінансові порушення – порушують вимоги Закону, але не мають грошового вираження (наприклад, невірно зазначено назву вулиці), за які декларанта може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Порядком також розмежовано поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації.

Якщо відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно – комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації на суму, що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації та/або є такими, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування, такі відомості вважаються недостовірними.

Якщо розбіжність у відомостях не перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації та/або, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування такі відомості вважаються неточними.

Поділ зумовлено як кількісними так і якісними критеріями, що є визначальними для віднесення відомостей до відповідної категорії та, відповідно, для встановлення виду відповідальності.

Під час аналізу типових помилок встановлено, що під час заповнення декларації суб’єкти декларування часто допускають однотипні за своєю природою помилки, що повторюються в декларації з розділу в розділ.

До наскрізних нефінансових помилок можна віднести технічні та орфографічні похибки при заповненні полів декларації, що допущені суб’єктами декларування, які не пов’язані з умисним приховуванням інформації та допущені через неуважність, формальний підхід, відсутність звірки з реєстрами, правоустановчими документами (невірно вказана сума, зайва цифра у вартості (розмірі доходу), неправильна дата набуття права, неправильний ідентифікаційний або реєстраційний номер, помилки у написанні назв, внесення неактуальної інформації, тощо).

Такі неточності не створюють безпосереднього фінансового ефекту й не впливають на розмір задекларованого майна чи доходу, за наявності логічного пояснення, але свідчать про формальне порушення вимог законодавства. Як наслідок, їх правова кваліфікація відноситься до дисциплінарної відповідальності.

НАЗК зазначає, що завдяки підвищенню якості повних перевірок декларацій вдалося відійти від практики виявлення технічних помилок до виявлення реальних порушень. Водночас, через технічні помилки автоматична система логічного арифметичного контролю може визначити декларацію як ризиковану, унаслідок чого НАЗК зобов’язане розпочати повну перевірку декларації.

Наскрізною помилкою, яка може мати як фінансовий, так і нефінансовий характер, є зловживання використанням позначок «Не застосовується», «Невідомо» та «Член сім’ї не надав інформації». Така помилка може проявлятися у двох формах: по – перше, у формі проставлення зазначених позначок без урахування їх правової природи та призначення; по – друге, у формі навмисного використання цих позначок з метою блокування відповідних полів декларації та ухилення від зазначення необхідних відомостей.

Як наскрізну помилку, яка має фінансовий характер можна зазначити – невірне визначення переліку об’єктів декларування.

Ця помилка є характерною для більшості розділів декларації та відображає системну невідповідність між фактично наявними об’єктами та об’єктами, що задекларовані. Уніфіковано її можна визначити через типовість пояснень, а саме:

– суб’єкт декларування забув про наявний об’єкт або не знав про існування об’єкта;

– суб’єкт декларування не знав про необхідність відображення об’єкта або про те, що об’єкт не підлягає відображенню у зв’язку з нерозумінням вимог Закону;

– суб’єкт декларування не знав всієї інформації про об’єкт декларування, тому не декларував його.

Слід підкреслити, що мова йдеться не про специфічні помилки окремих розділів, пов’язані з неправильним тлумаченням окремих норм, а про системну недооцінку необхідності встановлення повного переліку об’єктів декларування, що свідчить про формальне ставлення частини суб’єктів декларування до виконання вимог антикорупційного законодавства.

Під час повних перевірок суб’єкти декларування надають пояснення щодо причин відсутності або неповного відображення окремих відомостей у деклараціях. НАЗК звертає увагу, що, хоча такі пояснення враховуються, вони не спростовують факт наявності у декларації відомостей, які не відповідають дійсності.

Помилки у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування»

Помилка 1. У розділі “Для ідентифікації за межами України” суб’єктом декларування проставлено позначку “Відсутні дані”, попри наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Помилка 2. Не вказано унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, а поле заблоковано шляхом проставлення позначки «Не застосовується».

Помилка 3. Недостовірно зазначено інформацію про фактичне місце проживання, вказана адреса не відповідає фактичному місцю проживання, в окремих випадках у блоці “Зареєстроване місце проживання” суб’єктом декларування проставлено позначку “Збігається з місцем фактичного проживання”.

Помилка 4. Зазначено некоректно назву місця роботи (проходження служби) або назву посади, що не відповідає даним наказів про призначення та юридичній назві установи, зокрема у зв’язку з несвоєчасною актуалізацією інформації про місце роботи чи посаду, використанням скорочень або викривленням офіційних назв юридичних осіб, використання абревіатури, тощо.

Помилки у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування»

Помилка 5. У розділі “Для ідентифікації за межами України” суб’єктом декларування проставлено позначку “Відсутні дані”, попри наявність у члена сім’ї паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Помилка 6. Не вказано унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі члена сім’ї, а поле заблоковано шляхом проставлення позначки «Не застосовується».

Помилка 7. Невірно визначено коло членів сім’ї суб’єкта декларування відповідно до вимог Закону, зокрема, суб’єкти декларування:

– не зазначають у деклараціях своїх неповнолітніх дітей, які проживають окремо від декларанта (наприклад, з колишньою дружиною чи чоловіком);

– не включають осіб, з якими спільно проживають, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі;

– помилково декларують, як членів сім’ї родичів в тому числі батьків, сестер та братів, повнолітніх дітей, співвласників майна, осіб, які зареєстровані за адресою проживання суб’єкта декларування та які проживають окремо і не відповідають визначенню «члени сім’ї», наведеному у статті 1 та примітки до статті 46 Закону, водночас не вказують відомості про майно та доходи зазначених осіб.

Помилка 8. Не зазначено інформацію про номер паспорту чи свідоцтва про народження, РНОКПП члена сім’ї, зокрема щодо неповнолітніх членів сім’ї, які протягом звітного періоду отримали такі документи, або не оновлено відомості у разі зміни відповідного документа членом сім’ї.

Помилка 9. Не зазначено або недостовірно зазначено інформацію про місце реєстрації члена сім’ї, в окремих випадках це пов’язано з використанням застарілих назв вулиць, які були перейменовані чи не актуалізовано інформацію про зареєстроване/задеклароване місце проживання члена сім’ї у зв’язку з його зміною у звітному періоді.

Варто окремо зазначити, що помилки у розділі 2.2 ускладнюють ідентифікацію членів сім’ї суб’єкта декларування та перевірку достовірності відомостей щодо них, що впливає на визначення декларації, як такої, що містить неточні або недостовірні дані.

Помилки у розділі 3 «Об’єкти нерухомості»

Помилка 10. Не зазначено інформацію щодо об’єкта, де суб’єкт декларування та/або члени його сім’ї проживають, але фактично не володіють цим об’єктом, зокрема не зазначається інформація про орендоване житло та його власників або проставляється позначка «Відсутня інформація для декларування у цьому розділі» і розділ залишають пустим.

Помилка 11. Вказано власників об’єкта нерухомості, але не вказано право користування членами сім’ї об’єктом, в якому вони проживають спільно або окремо від суб’єкта декларування.

Помилка 12. У полі тип права власності на об’єкт невірно обираються типи власності, зокрема замість «спільної часткової» обирається «спільна сумісна» або замість «спільної власності» обирається «власність» та відповідно не зазначається інформація про співвласників майна та розмір їх часток.

Помилка 13. Не зазначається інформація про об’єкти нерухомості, які знаходяться у власності члена сім’ї, найчастіше суб’єкти декларування пояснюють свою помилку необізнаністю про наявність такого об’єкта, хоча інформація про об’єкт могла бути отримана через запит до відповідних державних реєстрів або суб’єкт декларування надавав свою письмову згоду на придбання такого об’єкту.

Помилка 14. Не зазначається інформація про земельні ділянки, які знаходяться під об’єктами нерухомості, в якому суб’єкт декларування фактично проживає, якщо така земельна ділянка належить третій особі.

Помилка 15. Суб’єктом декларування вносяться дані, що не відповідають інформації з державних реєстрів або правовстановлюючим документам, а саме невірно вказано:

загальну площу об’єкта нерухомості, зокрема через помилки конвертації га в м2;

реєстраційний номер об’єкта нерухомості, часто це поле блокують позначкою «Не застосовується» через хибну думку, що поле заповнюється тільки для земельних ділянок, у яких наявні кадастрові номери;

дату набуття права, зокрема у зв’язку з не правильністю визначення цієї дати;

вартість об’єкта нерухомості, зокрема невірно обираються позначки вартість за останньою грошовою оцінкою або вартість на дату набуття права. 

Помилка 16. Не зазначаються об’єкти, які орендує суб’єкт декларування або член його сім’ї, зокрема, нежитлові приміщення, земельні ділянки (паї), гаражі, тощо.

Помилки у розділі 6 «Транспортні засоби»

Помилка 17. Суб’єктом декларування не вказується транспортні засоби, які відповідно до відомостей з МВС знаходяться у нього у власності, при цьому вони передані по довіреності третій особі, викрадені, знищені або передані на потреби ЗСУ, тощо. Декларант помилково вважає, що факт передачі, викрадення чи знищення транспортного засобу припиняє автоматично право власності на нього, водночас для зняття такого об’єкта з обліку необхідно звернутися до сервісного центру МВС.

Помилка 18. Не вірно зазначається інформація про транспортний засіб, в частині:

визначення дати набуття права, як – от щодо транспортних засобів, придбаних за кордоном;

зазначення реєстраційного номеру, зокрема вказують номерний знак автомобіля замість VIN – номера;

визначення вартості, наприклад вказується вартість машини, яка відрізняється, від даних, що є у реєстрах МВС, задекларована вартість не відповідає ринковій вартості транспортного засобу або вартості, вказаної в оголошенні продавця, у якого суб’єкт декларування або член сім’ї суб’єкта декларування придбав транспортний засіб.

Помилки у розділі 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї»

Помилка 19. Суб’єкт декларування незважаючи на наявність у нього або члена його сім’ї статусу кінцевого бенефіціарного власника (контролера) по відношенню до суб’єкта господарювання зазначеного у розділі 8 «Корпоративні права» не зазначає відповідної інформації в розділі 9.

Помилки у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки»

Помилка 20.  Невірно зазначені розміри отриманого доходу, зокрема:

використано дані з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що відрізняються від даних з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та не відповідають цілям декларування;

просумовано доходи отримані від одного джерела, але за різними ознаками доходу;

замість нарахованого доходу (з урахуванням податків і зборів) задекларовано фактично отриманий (без урахування податків і зборів) (наприклад, декларують суму фактичних надходжень на банківські рахунки по виписці з банку).

Помилка 21. Суб’єкти декларування не відображають у декларації відомості про вид та джерело доходу, отриманого членом сім’ї у випадках, коли їм невідомий розмір отриманого доходу.

Помилка 22. Як джерело доходу вказується безпосередньо отримувач цього доходу (замість інформації про фізичну або юридичну особу, яка виплатила певний дохід) або джерелом зазначається організація вищого рівня (наприклад, замість територіального органу – вказано центральний орган)

Помилка 23. Не зазначається інформація про отримані доходи у вигляді:

доходу від відчуження рухомого і нерухомого майна; 

соціальних виплат зокрема субсидії, пільги, одноразові грошові допомоги;

додаткового блага або процентів від банківських установ за збереження коштів на рахунку, депозитів, тощо;

грошових коштів, отриманих на рахунок в банку від фізичних осіб, що мають ознаки доходу, зокрема, носять систематичний або масовий характер (наприклад кешбек).

Помилка 24. Не задекларовано подарунки, що перевищують встановлений поріг для декларування, такі як подарунки від членів сім’ї, подарунки отримані у негрошовій формі (будинки, автомобілі тощо) або безпідставно декларують подарунки, що не перевищують встановлений поріг.

Помилки у розділі 12 «Грошові активи»

Помилка 25. Вказуються грошові активи (заощадження), які в контексті збільшення їх в порівнянні з попереднім періодом та з урахуванням здійснених видатків, не обґрунтовані (не відповідають) отриманому сукупному доходу;

Помилка 26. Не у повному обсязі відображаються грошові активи, помилково визначається поріг декларування для кожного виду активів окремо, в межах різних валют або форми і місця зберігання. Зазначена неточність проявляється у незазначені у декларації залишків коштів на різних банківських рахунках, що не перевищують 50 прожиткових мінімумів, при одночасному декларуванні готівкових або безготівкових коштів (на інших рахунках) розмір яких перевищує поріг декларування.

Помилка 27. Не зазначено відомості про грошовий актив, який суб’єкт декларування та/або член його сім’ї позичили третій особі, або які третя особа передала на зберігання суб’єкту декларування або члену його сім’ї.

Помилки у розділі 12.1. Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно

Помилка 28. Не зазначаються банківські установи, в яких у суб’єкта декларування або члена його сім’ї відкриті рахунки, одним з варіантів помилок є застосування позначки «Відсутня інформація для декларування у цьому розділі».

Помилки у розділі 13 «Фінансові зобов’язання»

Помилка 29. Невірно зазначається або не зазначається інформація про фінансові зобов’язання, зокрема розмір зобов’язання, суму погашених коштів.

Помилки у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування»

Помилка 30. Суб’єкти декларування не зазначають інформацію про здійснені видатки та правочини, при цьому часто відображають цю інформацію у інших розділах декларації або у звітному періоді суб’єктом декларування подавалися повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку зі вчиненням відповідного правочину чи видатку.

Щодо розділів 4 «Об’єкти незавершеного будівництва», 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», 7 «Цінні папери», 8 «Корпоративні права», 10 «Нематеріальні активи», 15 «Робота за сумісництвом суб’єкта декларування» та 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» слід зазначити, що вони є менш застосованими під час заповнення декларацій у порівнянні з іншими розділами. Обсяг отриманої під час дослідження інформації є недостатнім для виокремлення типових помилок. Водночас, усі виявлені порушення за зазначеними розділами належать до визначених наскрізних помилок.

За неналежне заповнення декларації суб’єкт декларування несе адміністративну, кримінальну або дисциплінарну відповідальність.

Держава послідовно впроваджує політику доброчесності в публічній службі. 17.07.2025 набув чинності Закон України № 4496 – ІХ “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”, яким змінено пороги настання різних видів відповідальності, а також розміри санкцій за вчинення правопорушень. Оновлена градація виглядає наступним чином:

Пороги відповідальності

за недостовірне декларування за розміром порушення

Поріг відповідальності	Грошове вираження у 2025 році	Вид відповідальності
0 – 150 ПМ	0 – 454 тис 200 грн	Дисциплінарна відповідальність
150 – 750 ПМ	454 тис 200 – 2 млн 271 тис. грн	Адміністративна відповідальність (ст. 172-6 КУпАП) + дисциплінарна у визначених законом випадках
750 – 2500 ПМ	2 млн 271 тис 000 – 7 млн 570 тис. грн	Кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 366-2 ККУ) + дисциплінарна у визначених законом випадках
2500 ПМ і більше	від 7 млн 570 тис. грн і більше	Кримінальна відповідальність (ч. 2 ст. 366-2 ККУ) + дисциплінарна у визначених законом випадках

(ПМ – прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року)

Також знижено пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширено коло осіб, які можуть бути притягнуті. Положення закону понизили порогове значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 368‑5 ККУ) до трьох тисяч ПМ, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, результат перевірки декларації претендента на посаду в рамках проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, може стати перешкодою для призначення на посаду публічної служби.

Завершуючи дослідження, варто зазначити, що електронна декларація, є офіційним документом. У декларації відсутні «необов’язкові» поля та розділи, навіть якщо система надає можливість їх блокувати. Під час заповнення декларації необхідно ознайомитися з актуальними роз’яснення НАЗК, визначити всі об’єкти, доходи чи зобов’язання, що підлягають декларуванню, проаналізувати, які дані в декларації необхідно актуалізувати, переконатись, що використано всі наявні джерела інформації для уточнення необхідних даних (скористатись сервісом автозаповнення та дані для декларації), після чого провести ретельну перевірку внесених відомостей щодо наявності арифметичних, механічних чи логічних помилок. Після заповнення декларації суб’єкт декларування накладає електронний підпис, яким засвідчує достовірність поданих даних.

Заповнення декларації є складним процесом, і суб’єкти декларування не завжди можуть правильно трактувати вимоги законодавства через відсутність практичного досвіду, неоднозначність окремих положень або наявність індивідуальних обставин. Водночас створений державою механізм, дозволяє суб’єктам декларування оперативно отримувати консультації та практичну допомогу під час заповнення декларацій.

Суб’єктам декларування слід пам’ятати, що у разі виникнення запитань під час заповнення декларації вони можуть:

звернутися до антикорупційного уповноваженого, який діє у відповідному органі;

скористатися гарячою лінією НАЗК, яка щорічно функціонує під час деклараційної кампанії;

подати письмовий запит до НАЗК.

При цьому НАЗК рекомендує першочергово звертатися до антикорупційного уповноваженого, оскільки під час деклараційної кампанії кількість звернень на гарячу лінію є значною.

Крім того будь – яке роз’яснення можна знайти швидко та легко за ключовими словами в пошуку в Базі знань НАЗК за посиланням https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya.

Дослідження здійснила:

 

Начальник відділу з питань

запобігання та виявлення корупції

Головного управління Пенсійного фонду

України в Одеській області Ірина РЕЗНІЧЕНКО