Ювілей – 25 років ПФУ: Одещина

Звiряючи свiй “соцiальний годинник” напередоднi ювілею Пенсійного фонду України, пенсійники Одещини з гордістю оглядаються на пройдений шлях, добросовісно виконують поставлені перед ними завдання та з надією дивляться у майбутнє.

Історію творять люди. Спадкоємність поколінь є одним із важливих факторів стабільного функціонування будь-якої системи. Пенсійний фонд України, одна з не багатьох інституцій, яка є осередком стабільності та ефективності.  Фонд  ріс і міцнів разом з молодою державою і на всіх етапах  становлення показав свою дієвість та необхідність для суспільства.

На Одещині спадкоємність у роботі працівників Фонду – основа успіху та міцності системи, яка може швидко та ефективно трансформуватися у відповідності до вимог часу.

Підтвердженням цього є те, що половина структурних підрозділів зберегли міжпоколінний професійний зв’язок. Творці пенсійної системи на Одещині передали свої дітища у надійні руки.

Сьогодні варто згадати про них та їх наступників. В найкращих традиціях державної служби пенсійники Одещини продовжують розпочате четверть століття тому.

Очолює головне управління Буряченко О. Є., який був самим молодим в області начальником районного управління Фонду (Іванівського), де за 10 років набув професійного досвіду, отримав безцінний досвід керівництва у Суворовському управлінні ПФУ м. Одеси, а потім на посаді першого заступника начальника головного управління. Олександр Євгенович у своїй роботі керується принципами професіоналізму, порядності та людяності, розуміючи, що за поняттям «кадри» – стоять живі люди з їх потребами, проблемами, досягненнями та різними характерами. Але всі вони – члени колективу Пенсійного фонду України на Одещині, який потрібно цінувати та берегти. Як людина нової формації, Буряченко О.Є. зберігає традиції Фонду і разом з тим підтримує все нове і прогресивне. Саме такий підхід дає можливість структурним підрозділам Фонду працювати мобільно і ефективно.

Без минулого немає майбутнього. Традиції наставництва та наступності поколінь шануються і продовжуються. Яскравим доказом необхідності між поколінних зв’язків є той факт, що очільники половини районних підрозділів виросли у своїх управліннях і тепер є успішними, досвідченими керівниками.

З нагоди ювілею згадаємо мудрих наставників та їх достойних наступників в управліннях Пенсійного фонду Одеської області.

Білгород – Дністровський: Бітова Е. І. Нестеренко Л. В. – Г. Р. Ядвіга,

м. Котовськ: Мукан Л. Г. – Швець О. А; Суворовський район у м. Одесі:  Капітанчук Ю. О., Коломієць І.Д., Запорожець М. М. – Ксенжук Н. І.;           Ананьївський: Олар Н. А. та Прядкіна Т. М. – Карпова Г. Д.; Арцизький: Афанасьєва Г. Ф. – Муравйова І. В.; Біляївський:  Лупашко Т. М.,                 Степанюк В. П, Погорілий Л. І. – Малевська Т. А.; Болградський: Узун П. І- Пельтек С. І.; Великомихайлівський: Грабаровська О. С. – Швець А. С.; Кілійський: Гарська В. О.- Бельницький О.О.; Роздільнянський:                    Козловський Л. С.,  Колпакова Н. В – Єгорова Л. М.; Ренійський – Узун Н. В., Азарова О.В. – Тарасова М. В.; Савранський: Зубань В. Г. – Стукаленко Р. С.; Саратський: Паламарчук М. І., – Мамалига С. К; Татарбунарський: Дружинський П. Т. – Гречко С. В.; Фрунзівський: Олійник М. Е –               Паровенко П. О.

Яскраві приклади наступності поколінь:

Починали історію Ананьївського відділу Пенсійного фонду Олар Н. А. та Прядкіна Т. М. Відмінною особливістю роботи цих людей, що стояли у витоків створення пенсійної системи на районному рівні, було те, що вони дбали не лише про її формування та розвиток, а й про виховання молоді та створення міцного кадрового потенціалу. Завдяки цим керівникам, їх наполегливості та ентузіазму була створена єдина команда однодумців.

У той же час, за роки, що минули з’явилися лідери, які зросли у команді. Естафету керівництва управлінням у 2006 році прийняла Г. Д. Карпова, яка розпочала свою діяльність в Пенсійному фонді України на посаді головного спеціаліста в 1996 році, а з 2006 року очолює управління та з гордістю втілює в життя заповіти своїх наставників.

Успішно виконує поставлені завдання, але наголошує на тому, що їх виконання цілком залежить від роботи усіх працівників управління.

Її життєве кредо: “Сприймай роботу, як свою життєву місію і тоді вона принесе тобі задоволення”. Коли її запитують: “У чому успіх управління?” – вона відповідає: “У двох правилах: по-перше, спеціалісти управління – це не просто кваліфіковані працівники, а справжня команда однодумців. По-друге, необхідно навчитися прислухатися до їхньої думки, розділяти їх професійні погляди, допомагати втілюватися їхнім ідеям”.

Сімейну традицію продовжила дочка  Ганни Дмитрівни – Юлія, яка працює головним спеціалістом управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління.

В Арцизькому районі з перших днів створення Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР і далі перетвореного в Пенсійний фонд України очолила управління енергійна, мудра, талановита як професіонал-економіст та керівник Афанасьєва Г. Ф.  У 1991 році вона офіційно була прийнята на цю посаду, і райвиконкомом виділено тимчасово одну кімнату на першому поверсі в приміщенні райдержадміністрації. Робота почалась «з нуля», та вже з перших днів 1991 року Галина Федорівна з невеликим колективом чисельністю 2 особи почала акумулювати страхові обов’язкові платежі підприємств і громадян, здійснювати фінансування витрат органів соціального забезпечення на виплату пенсій пенсіонерам.

Згідно з Постановою КМУ від 11.04.2002 функції з призначення та виплати пенсій передано органам Пенсійного фонду з 01.06.2002 року.                  У 2002 році з управління праці і соціального захисту населення «зі своєю командою» із 12 осіб прийшла в управління Муравйова І. В. і очолила відділ з призначення та виплати пенсій, а з 2010 року і по теперішній час очолює управління Пенсійного фонду України в районі, зберігаючи та примножуючи традиції і здобутки попередніх поколінь.

Бути працівником  Фонду – це одночасно відповідальна і почесна місія. За розглядом кожної справи стоять люди, які очікують на справедливу оцінку їхнього трудового вкладу. Виконання цієї місії неможливе без доброти, такту, а часом і самозречення.

Працівники управління знають скільки сил, здоров’я, енергії, професіоналізму, витримки, духовних, моральних і фізичних затрат кожному з них коштувало розв’язання проблем “чорнобильців” та «дітей війни», збереження суспільного спокою, скільки праці за масовими та індивідуальними перерахунками пенсій, участі судових засідань, розглядом звернень, за роботою з платниками та погашенням ними заборгованості, за суворим обліком пенсійних грошей та використанням кожної копійки за призначенням. У Пенсiйному фондi не працюють люди випадковi. Тiльки для наполегливих, сумлiнних, добрих душею у ньому є мiсце.

В Пенсійному фонді працюють і досвідчені фахівці і багато молодих спеціалістів, які здатні втілювати в життя найскладніші завдання, що стоять сьогодні перед органами Пенсійного фонду.

Одещина завжди була експериментальним майданчиком для всього нового і прогресивного. Колектив працівників Фонду Одещини готовий до реалізації всіх професійних завдань в умовах реформування пенсійної системи. Кожен працівник пенсійної системи – це особистість. Серед нас багато талановитих людей, які танцюють, співають, вишивають, люблять подорожувати, мають хобі. Працівники Фонду живуть повноцінним, цікавим, наповненим змістом життям. Поєднуючи красиве і корисне, особисте і громадське пенсійники реалізують себе як повноцінні особистості, що і є людським щастям. Фонд тримається на людях. Кадри – це безцінний потенціал, а спадкоємність поколінь – це умова безперервного розвитку та руху вперед з Пенсійним фондом до нових горизонтів.