АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
1.Визначення та аналіз
проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання
Відповідно до статті 165-1 Кодексу України про
адміністративні правопорушення, якою визначена відповідальність посадових осіб
суб’єктів господарювання у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, передбачено накладення адміністративних
штрафів за приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат,
доходу), на яку нараховуються страхові
внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; порушення
встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових
внесків; ухилення від реєстрації або
несвоєчасна реєстрація платника
страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про
обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку
сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та
здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального
фонду; неподання, несвоєчасне подання,
подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального
фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого
обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
Тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб
від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині
першій цієї статті, –
Тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб
від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прийняття
проекту Закону України “Про внесення зміни до ст.165 Кодексу України про
адміністративні правопорушення” викликано необхідністю підвищення
відповідальності посадових осіб підприємств, установ та організацій за порушення чинного законодавства у
стосунках з органами Пенсійного фонду
України, зокрема Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування” (далі – Закон).
2. Визначення цілей
державного регулювання
Проект
розроблено з метою підвищення
відповідальності посадових осіб підприємств, установ та організацій за дотримання чинного законодавства у
стосунках з органами Пенсійного фонду
України, зокрема Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування”. Особливо потребує підвищення відповідальності за несвоєчасні
розрахунки по нарахованих страхових внесках.
Відповідно
до Закону страхові внески є цільовим
загальнообов’язковим платежем, які підлягають сплаті у встановлені Законом
терміни та незалежно від того, чи була нарахована заробітна плата фактично
виплачена працівникові. Тільки сплачені страхові внески, як передбачено у
частині І статті 24 Закону, є підставою для врахування періодів роботи у
страховий стаж працівнику.
На
сьогодні Пенсійний фонд України виплачує усі пенсії вчасно і в повному обсязі,
в тому числі і колишнім працівникам
підприємств, які несвоєчасно та
не в повному обсязі розраховуються з Фондом, або зовсім не розраховуються. Отже,
Фонд практично є кредитором відповідних підприємств на суму, яка на сьогодні
складає понад 1,7 млрд. грн.
Поряд з
цим, існування боргів по страхових внесках не дає права працівникові зарахувати
до страхового стажу відповідний період роботи та врахувати заробітну плату при
обчисленні пенсії. Крім того, працюючі
пенсіонери не можуть перерахувати пенсію
після двох років роботи з дня призначення або останнього перерахунку пенсії.
Враховуючи
вищенаведене, та з метою зупинення темпів зростання заборгованості платників
перед Фондом, що є нагальною проблемою
при постійно зростаючій потребі в коштах на виплату пенсій, які
регулярно переглядаються у бік збільшення, виникла необхідність збільшити
розміри відповідальності безпосередньо керівників підприємств-боржників
за порушення законодавства у розрахунках з Фондом.
Крім того, ставки штрафних санкцій, передбачених
цією статтею, було встановлено у 1997 році, коли неоподатковуваний мінімум
дорівнював мінімальній заробітній платі. З того часу ставки не переглядались.
На сьогодні мінімальна заробітна плата становить 545 грн., що у тридцять два
рази більше неоподатковуваного мінімуму.
3. Альтернативний спосіб
досягнення цілей
Пропонований
спосіб досягнення цілей державного регулювання не має альтернатив.
Статтею
5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено,
що відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового
державного пенсійного страхування, регулюються цим Законом. Виключно цим
Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення
та сплати страхових внесків.
Стаття 165-1 «Порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного
страхування»
Кодексу України про адміністративні
правопорушення передбачає відповідальність за порушення вимог Закону України «Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зокрема, порушення
порядку сплати страхових внесків, встановлених Законом, тому іншої
альтернативи, як внесення змін до зазначеної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, що
передбачає підвищення відповідальності посадових осіб за несвоєчасну сплату
страхових внесків, немає.
4.Описання
механізму і заходів, які забезпечують розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта
Механізм накладення адміністративного стягнення на посадову особу зазначеним законопроектом не змінюється. Зміні підлягають лише
розміри штрафів, що накладаються на посадових осіб, а сааме:
За приховування
(заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого
порядку нарахування; порушення встановленого порядку нарахування
страхових внесків, ухилення від узяття на облік або
несвоєчасне узяття на облік страхувальника, як платника страхових внесків;
неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу
страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого
порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України
і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне
подання, подання не за встановленою
формою звітності щодо страхових внесків,
коштів Пенсійного фонду України і
Накопичувального фонду або подання недостовірних
відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої
звітності і відомостей, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування”, –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб
від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було
піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у
частині першій цієї статті,
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб
від двадцяти п’яти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, за перелічені порушення розмір штрафу збільшується
трохи більше, ніж у два рази.
І лише за несплату або несвоєчасну
сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, встановлюється значно більший розмір
штрафу, а саме від п’ятидесяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, тобто у шість разів. Поряд
з цим, необхідно
брати до уваги, що мінімальна заробітна
плата порівняно з неоподатковуваним мінімумом за час дії
цієї статі зросла аж у 32 рази.
Підставою для встановлення
такого розміру штрафу є те,
що саме несвоєчасна
сплата страхових внесків значно впливає на формування бюджету Пенсійного фонду. Несплачені внески зменшуютьйого дохідну частину, чим ставлять під загрозу своєчасність та повноту здійснення пенсійних виплат. Поряд з
цим, що не менш важливо, періоди,
за які не сплачено внески, не можуть зараховуватись до страхового стажу застрахованій
особі та заробітна плата за
ці періоди не включається
в розрахунок пенсії.
5. Аргументування переваги
обраного способу досягнення
встановлення цілей
Після прийняття проекту Закону України
«Про внесення зміни до
ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення» підвищиться відповідальність посадових осіб підприємств, установ та організацій за порушення чинного законодавства, зокрема, за порушення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» . Саме посадова особа, а не підприємство буде нести
підвищену відповідальність за несвоєчасні розрахунки з Пенсійним фондом. Це
сприятиме покращенню платіжної дисципліни, зменшенню темпів зростання заборгованості та, безпосередньо, її
зупиненню.
6. Очікувані результати
прийняття акта
Позитивними
факторами прийняття акта є:
– збільшення
надходжень до Пенсійного фонду України у
зв’язку зі зменшенням заборгованості
підприємств та недопущення нових її обсягів;
–
підвищення відповідальності посадових осіб підприємств за своєчасні розрахунки
з Пенсійним фондом, за приховування (заниження)
сум заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, за ухилення від
узяття на облік в органах Фонду, порушення встановленого порядку використання коштів Пенсійного фонду,
несвоєчасне подання звітності;
–
часткове приведення розмірів штрафних санкцій у відповідність до зростання мінімальної заробітної плати.
Негативні
фактори прийняття акта відсутні.
|
|
Витрати |
Вигода |
|
Держава |
Немає |
Збільшення надходжень |
|
Населення |
Немає |
Забезпечення |
|
Суб’єкти господарювання |
немає |
Своєчасні розрахунки по |
7.Обгрунтування строків чинності регуляторного акта
Регуляторний
акт діятиме з моменту набрання ним чинності та на весь період дії статті 165-1
Кодексу України про адміністративні правопорушення.
8. Визначення показників
результативності регуляторного акта
1)
розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових
фондів, пов’язаний з дією акта – передбачаються додаткові надходження від
недопущення зростання заборгованості та від погашення існуючої заборгованості:
2)
кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється
дія акта – усі фізичні особи, що є посадовими особами – керівниками
підприємств-боржників до Пенсійного фонду, та які допускають інші порушення,
зазначені у відповідній статті Кодексу України про адміністративні
правопорушення;
3)
розмір коштів та час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або
фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта – суб’єкти
господарювання коштів витрачати не будуть, а фізичні особи, що є посадовими
особами, – за умови
порушення вимог чинного законодавства щодо взаємовідносин з Фондом;
4)
розмір поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з
основних положень акта – середній, оскільки суб’єкти будуть поінформовані щодо
прийняття проекту шляхом його офіційного опублікування, а саме в «Офіційному
віснику України» а також журналі «Вісник Пенсійного фонду України»
9. Визначення заходів, за
допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного
акта
Відстеження
результативності регуляторного акта буде здійснюватись шляхом аналізу звітних
даних щодо надходжень страхових внесків до Пенсійного фонду України, сум боргу
зі сплати страхових внесків та зменшення
інших порушень, що є підставою для накладення адміністративного
стягнення, передбаченого статтею 165-1 Кодексу України «Про адміністративні
правопорушення».
Базове
відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись після
набрання чинності цим регуляторним актом. Строк відстеження заходів – 40
робочих днів.
Повторне
відстеження буде здійснюватись через рік після набрання чинності цим
регуляторним актом. Строк виконання заходів з повторного відстеження 40 робочих
днів.
Контроль
за виконанням вимог регуляторного акта покладено на заступника Голови правління
В.М.Короневського.
Аналіз
регуляторного впливу підготовлено департаментом надходження доходів Пенсійного
фонду України.
Голова правління О.Зарудний