Пропустити навігацію

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

АНАЛІЗ   РЕГУЛЯТОРНОГО   ВПЛИВУ

 

Проект Закону України “Про внесення зміни до статті 20
Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”

 

 

1. Визначення та аналіз проблеми,
яку буде розв’язано шляхом державного регулювання

 

На виконання доручення Кабінету Міністрів України
від 11.08.2007           № 20631/6/1-07 з
метою недопущення збільшення заборгованості до Пенсійного фонду по сплаті
страхових внесків та забезпечення реалізації соціальних прав застрахованих осіб
розроблено проект Закону України “Про внесення зміни до статті 20 Закону
України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Прийняття
законопроекту обумовлено необхідністю посилення контролю з боку установ банків
за пропорційністю сплати підприємствами у повному обсязі відповідних сум
страхових внесків під час виплати заробітної плати через установи банків.

Останнім часом почастішали випадки
порушення комерційними банками норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
щодо здійснення ними контролю за сплатою страхувальниками відповідних сум
страхових внесків, зокрема, сплата підприємствами внесків на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування під час отримання в установах
банків заробітної плати, здійснюється у розмірах значно менших від передбачених
законодавством.

Як наслідок, така ситуація
спричиняє погіршення дисципліни щодо сплати страхових внесків на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що порушує права
застрахованих осіб на пенсійне забезпечення.

Враховуючи зазначене, необхідно
уточнити положення частини дванадцятої статті 20 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо сум страхових внесків,
які повинні бути сплачені підприємствами під час виплати заробітної плати через
установи банків.

 

 2. Визначення цілей державного регулювання

Основною ціллю прийняття
зазначеного акту є недопущення збільшення заборгованості до Пенсійного фонду зі
сплати страхових внесків та забезпечення реалізації соціальних прав
застрахованих осіб.

З метою врегулювання питання
стосовно посилення контролю з боку установ банків за пропорційністю сплати
підприємствами у повному обсязі відповідних сум страхових внесків під час
виплати заробітної плати через установи банків, пропонується внести зміни до
частини дванадцятої статті 20 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

 

Прийняття даного регуляторного
акту повинно вирішувати наступні цілі:

удосконалити порядок здійснення
контролю з боку установ банків за пропорційністю сплати підприємствами у
повному обсязі відповідних сум страхових внесків під час виплати заробітної
плати через установи банків;

реалізувати
застрахованим особам своє право на пенсійне забезпечення;

забезпечити
поліпшення дисципліни щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування.

 

3.
Альтернативні способи досягнення цілей

Законопроектом передбачено, що
установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші
документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу)
та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови
одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування
страхових внесків у сумі не меншій, ніж 1/3 коштів для виплати (перерахування)
заробітної плати (доходу)
.

Запропонована сума страхових
внесків, яка повинна бути сплачена підприємствами під час виплати заробітної
плати через установи банків (не менша, ніж 1/3 коштів для виплати заробітної
плати) фактично дорівнює існуючому тарифу, які сплачують страхувальники (33,2
%).

Прийняття законопроекту дозволить
уточнити діючий порядок здійснення банками контролю за сплатою страхувальниками
відповідних сум страхових внесків у разі виплати заробітної плати через
установи банків та забезпечити реалізацію соціальних прав застрахованих осіб.

Крім цього, передбачається, якщо у
платіжних документах сума перерахованих страхових внесків менша, ніж 1/3 коштів
для виплати (перерахування) заробітної плати (доходу), видача коштів на
заробітну плату (дохід) може здійснюватися за умови погодження цієї суми з
територіальним органом Пенсійного фонду у порядку, визначеному правлінням
Пенсійного фонду.

Водночас, законопроектом
передбачено альтернативний спосіб виплати заробітної плати через установи
банків у разі невиконання банками зазначеної вимоги. Так, банки можуть за
рахунок власних коштів сплатити відповідному територіальному органу Пенсійного
фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної
вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Зазначене положення діє на
сьогоднішній день (частина дванадцята статті 20 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).

 

Разом з цим, діючим законодавством
не обмежено права підприємств щодо виплати заробітної плати через установи
банків. Водночас, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування” передбачено, що страхові внески нараховуються на суми заробітної
плати (доходу), незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця
виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми
фактично виплачені після їх нарахування до сплати. 

 

4. Описання механізму і
заходів, які забезпечать розв’язання проблеми шляхом прийняття регуляторного
акта

Питання щодо порядку обчислення і сплати страхувальниками страхових
внесків до Пенсійного фонду України, їх права і обов’язки регулюються Законом
України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з частиною десятою статті 20 зазначеного Закону страхувальники
відповідають за повноту сплати страхових внесків. У разі несвоєчасності або
неповної сплати страхувальниками внесків до них застосовуються фінансові
санкції, передбачені цим Законом (стаття 106).

На сьогоднішній день, частиною дванадцятою статті 20 Закону передбачено
обов’язок установ банків приймати від страхувальників платіжні доручення та
інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної
плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові
внески, та здійснювати видачу (перерахування) зазначених коштів  лише за умови одночасного подання
страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати
відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну
сплату цих сум.

За результатами перевірок органами Пенсійного фонду виявлено порушення
комерційними банками норм Закону щодо здійснення ними контролю саме за сплатою
страхувальниками відповідних сум страхових внесків.

Законопроектом пропонується
уточнити положення частини дванадцятої статті 20 Закону щодо розміру сум
страхових внесків, які мають бути сплачені підприємствами у разі виплати
заробітної плати через установи банків.

Передбачається, що установи банків приймають від страхувальників
платіжні доручення та інші документи на видачу (перерахування) коштів для
виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону
нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених
коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних
документів про перерахування страхових внесків 
у сумі не меншій, ніж 1/3 коштів для виплати (перерахування) заробітної
плати (доходу)
. Якщо у платіжних документах зазначена сума перерахованих
страхових внесків менша, видача (перерахування) коштів для виплати заробітної
плати (доходу) здійснюється лише за умови погодження цієї суми з територіальним
органом Пенсійного фонду у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

 

Прийняттям законопроекту не впливає на діючі зобов’язання підприємств
щодо сплати страхових внесків та зобов’язання банків стосовно здійснення ними
контролю за пропорційністю сплати підприємствами у повному обсязі відповідних
сум страхових внесків під час виплати заробітної плати через установи банків, а
лише уточнює деякі його положення.

 

5. Аргументування
переваги обраного способу досягнення встановлених цілей

Відповідно до
статті 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній раді
Україні належить, зокрема, Кабінету Міністрів України. Водночас, виключно
Законом регулюються найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом
встановлення загальнообов’язкових правил (норм).

Питання щодо порядку обчислення і
сплати страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України
регулюються статтею 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування”.

Законопроектом пропонується
внести зміни до частини дванадцятої 
статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування”.

 

6. Очікувані результати прийняття
акта

Основним очікуваним результатом
прийняття законопроекту є удосконалення порядку сплати підприємствами страхових
внесків у разі виплати заробітної плати через установи банків та забезпечення
реалізації соціальних прав застрахованих осіб.

 

 

витрати

вигода

Держава

немає

своєчасне надходження
страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Населення

немає

реалізація права на пенсійне
забезпечення, що пов’язується із сплатою страхових внесків

Суб’єкти
господарювання

немає

покращення платіжної
дисципліни платників страхових внесків

Негативні
фактори прийняття акта відсутні.

 

 

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Регуляторний акт діятиме з дня
його опублікування.

Відповідно до статті 94
Конституції України Закон набирає чинності через десять днів з дня його
офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше
дня його опублікування.

 

8.    
Визначення показників
результативності регуляторного акта

1) обсяги страхових внесків, що сплачуються до Пенсійного фонду
України через установи банків становлять щомісячно біля 6 млрд. грн.;

2) кількість суб’єктів господарювання (страхувальників), що отримують
заробітну плату через установи банків та сплачують страхові внески, складає
біля 600 тис. осіб (станом на 01.09.2007);

3) розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання
та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта – відсутні;

4) рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних
осіб з основних положень акта – високий.

 

9. Визначення заходів, за
допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного
акта

Базове
відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено до набрання
чинності шляхом аналізу виключно статистичних даних, зокрема:

використання звітних даних по погашенню заборгованості;

за
результатами перевірок за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків.

 

Повторне
відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік після
набрання законопроектом чинності шляхом аналізу в порівнянні з базовим
відстеженням.

Відстеження
результативності буде здійснено по показникам результативності спільно юридичним
управлінням Пенсійного фонду України та департаментом надходження доходів.

 

Контроль за
виконанням вимог регуляторного акта покладено на заступника Голови правління
О.С. Коренєва.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено юридичним управлінням
Пенсійного фонду України. 

 

 

Голова правління                                                                        
Б. Зайчук

background Layer 1