Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету
Міністрів України

від ____________ 2013 р. № _______

КРИТЕРІЇ,

за якими оцінюється ступінь
ризику

від
провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного
пенсійного страхування, та визначається періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України

1.
Критеріями, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської
діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, є
дотримання вимог законодавства щодо:

нарахування
страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі –
страхові внески);

формування та
надання відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному
соціальному страхуванню, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування;

подання
звітності органам Пенсійного фонду України платниками збору на обов’язкове
державне пенсійне страхування.

2. Відповідно
до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох
ступенів ризику – високого, середнього і незначного.

3. До суб’єктів господарювання
з високим ступенем ризику належать
суб’єкти, які:

1) зменшують
у звітності суму нарахованих страхових внесків за періоди до 01.01.2011 на 20 і
більше відсотків загальної суми нарахованих страхових внесків за місяць, за
який здійснюється таке зменшення;

2) подають скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних
відомостей про застраховану особу за чотири і більше звітних місяців року;

3) протягом
року подають додаткові звіти за попередні періоди із зазначенням відомостей про
спеціальний стаж, на який мають право окремі категорії застрахованих осіб, за
п’ять і більше звітних місяців;

4) не подають
територіальним органам Пенсійного
фонду України звіт про нарахування та сплату
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

4. До суб’єктів господарювання
із середнім ступенем ризику належать
суб’єкти, які:

1) самостійно
донараховують або зменшують у звітності суму
нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб, на яку нараховується
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –
єдиний внесок), за попередні звітні періоди у шести і більше місяцях протягом
року, із застосуванням кодів типу нарахувань 2, 3, 6, 7 у звітності про суми
нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого
єдиного внсеку на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування;

2) самостійно
донараховують або зменшують у звітності суму
нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб, на яку нараховується
єдиний внесок, за попередні звітні періоди без застосування кодів типу
нарахувань у шести і більше місяцях протягом року.

5. До суб’єктів господарювання з
незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів
господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику.

6. У разі
коли суб’єкт господарювання може бути віднесений до одночасно до двох або
більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеню
ризику.

7. Планові
заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання
законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються
органами Пенсійного фонду України з такою періодичністю:

з високим
ступенем ризику – не частіше одного разу на рік;

з середнім
ступенем ризику – не частіше одного разу на три роки;

з незначним
ступенем ризику – не частіше одного разу на п’ять років.