АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України” (щодо забезпечення сплати страхових внесків на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування)
1. Визначення та аналіз проблеми,
яку буде розв’язано шляхом державного регулювання
На виконання доручення Кабінету
Міністрів України від 11.08.2007
№ 20631/6/1-07 з метою недопущення збільшення заборгованості, зокрема до
Пенсійного фонду, по сплаті страхових внесків та забезпечення реалізації
соціальних прав застрахованих осіб розроблено проект Закону України “Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення сплати
страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)”.
Прийняття
законопроекту обумовлено необхідністю посилення контролю з боку установ банків
за пропорційністю сплати підприємствами у повному обсязі відповідних сум
страхових внесків під час виплати заробітної плати через установи банків.
Останнім часом почастішали випадки
порушення комерційними банками норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
щодо здійснення ними контролю за сплатою страхувальниками відповідних сум
страхових внесків, зокрема, сплата підприємствами внесків на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування під час отримання в установах
банків заробітної плати, здійснюється у розмірах значно менших від передбачених
законодавством.
Як наслідок, така ситуація
спричиняє погіршення дисципліни щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування, що порушує права застрахованих осіб на
пенсійне забезпечення.
Враховуючи зазначене, необхідно
уточнити положення частини дванадцятої статті 20 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо сум страхових внесків,
які повинні бути сплачені підприємствами під час виплати заробітної плати через
установи банків.
Також, потребують уточнення норми
статті 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням” та норми статті 17 Закону України
“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття” щодо здійснення установами банків контролю за сплатою страхувальниками
відповідних сум страхових внесків.
Крім цього, згідно із статтею 5 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виключно цим Законом
регулюється порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків. Разом
з цим, відповідно до статті 20 Закону установи банків приймають від
страхувальників платіжні доручення та інші документи на видачу (перерахування)
коштів для виплат заробітної плати, на які відповідно до цього Закону
нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування)
зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальниками платіжних
документів про перерахування страхових внесків. Водночас, відповідно до
частини п’ятої статті 24 Закону України “Про оплату праці” своєчасність та
обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в
залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
З метою приведення Закону України
“Про оплату праці” у відповідність із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
пропонується внести зміни до частини третьої статті 15 Закону України “Про
оплату праці” та передбачити, що оплата праці працівників здійснюється в
першочерговому порядку. Всі інші платежі, крім
страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,
здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання
зобов’язань щодо оплати праці. Аналогічні зміни пропонується внести до частини
п’ятої статті 97 Кодексу законів про працю України.
Також, пропонується внести зміни до
частини п’ятої статті 24 Закону України “Про оплату праці” та
передбачити, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не
можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх
черговості, крім страхових внесків на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування.
Крім того, пропонується внести
зміни до частини шостої статті 51 Закону України “Про банки та банківську
діяльність”, зокрема щодо уточнення повноважень установ банків під час
видачі (перерахуванні) готівки на виплату заробітної плати перевіряти
відповідність розміру внесків на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, зазначених у платіжних документах, розмірам, що визначені законами
з окремих видів соціального страхування.
2. Визначення цілей державного регулювання
Основною ціллю прийняття
зазначеного акту є недопущення збільшення заборгованості, зокрема до Пенсійного
фонду, зі сплати страхових внесків та забезпечення реалізації соціальних прав
застрахованих осіб.
З метою врегулювання питання стосовно
посилення контролю з боку установ банків за сплатою підприємствами у повному
обсязі відповідних сум страхових внесків під час виплати заробітної плати через
установи банків, пропонується внести зміни до частини дванадцятої статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування”, до частини першої статті 23 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням” та частини третьої статті 17 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Прийняття даного регуляторного
акту повинно вирішувати наступні цілі:
удосконалити порядок здійснення
контролю з боку установ банків за сплатою підприємствами у повному обсязі
відповідних сум страхових внесків під час виплати заробітної плати через
установи банків;
реалізувати
застрахованим особам своє право на пенсійне забезпечення;
забезпечити
поліпшення дисципліни щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування;
привести
Закон України “Про оплату праці” у відповідність із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування”.
внести зміни до частини шостої
статті 51 Закону України “Про банки та банківську діяльність” та
передбачити, що при виконанні розрахункової операції банк зобов’язаний
перевірити достовірність та формальну відповідність документа, а під час видачі
(перерахування) готівки на виплату заробітної плати – відповідність розміру
внесків на загальнообов’язкове держане соціальне страхування, зазначених у
платіжних документах, розмірам, що визначені законами з окремих видів
соціального страхування.
3.
Альтернативні способи досягнення цілей
Законопроектом передбачено, що
установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші
документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати, на які
відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу
(перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання
страхувальниками платіжних документів про перерахування страхових внесків у
розмірах, визначених Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”. Якщо
страхувальники сплачують страхові внески за спеціальними ставками або у
розмірах, встановлених законодавством для працюючих інвалідів, вони зобов’язані
щорічно повідомляти установи банків про розмір страхових внесків, встановлених
для окремих категорій платників, а у
разі зміни розміру страхових внесків – протягом п’яти днів з моменту такої
зміни, шляхом подання відповідної
довідки, погодженої із територіальним органом Пенсійного фонду.
Прийняття законопроекту дозволить
уточнити діючий порядок здійснення банками контролю за сплатою страхувальниками
відповідних сум страхових внесків у разі виплати заробітної плати через
установи банків та забезпечити реалізацію соціальних прав застрахованих осіб.
Також, пропонується внести зміни
до частини першої статті 23 Закону України “Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням” та частини третьої
статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття” щодо здійснення установами банків
контролю за сплатою страхувальниками відповідних сум страхових внесків та
передбачити, що установи банків приймають від страхувальників платіжні
доручення та інші документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної
плати та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови
одночасного подання страхувальниками платіжних документів про перерахування
страхових внесків до Фонду у розмірах, визначених законом.
Пропонується внести зміни до
частини третьої статті 15 Закону України “Про оплату праці” та
передбачити, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Всі інші платежі, крім страхових внесків
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, здійснюються
власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати
праці. Аналогічні зміни пропонується внести до частини п’ятої статті 97 Кодексу
законів про працю України.
Крім цього, пропонується внести
зміни до частини п’ятої статті 24 Закону України “Про оплату праці” та
передбачити, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не
можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості,
крім страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Також, пропонується внести зміни
до частини шостої статті 51 Закону України “Про банки та банківську
діяльність” та передбачити, що при виконанні розрахункової операції банк
зобов’язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа, а
під час видачі (перерахування) готівки на виплату заробітної плати –
відповідність розміру внесків на загальнообов’язкове держане соціальне
страхування, зазначених у платіжних документах, розмірам, що визначені законами
з окремих видів соціального страхування.
Водночас, законопроектом
передбачено альтернативний спосіб виплати заробітної плати через установи
банків у разі невиконання банками зазначеної вимоги. Так, банки можуть за
рахунок власних коштів сплатити відповідному територіальному органу Пенсійного
фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної
вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми. Аналогічні зміни
пропонується внести до Закону України “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням” та Закону України
“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття”.
Зазначене положення діє на
сьогоднішній день (частина дванадцята статті 20 Закону України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).
Разом з цим, діючим законодавством
не обмежено права підприємств щодо виплати заробітної плати через установи
банків. Водночас, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування” передбачено, що страхові внески нараховуються на суми заробітної
плати (доходу), незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця
виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми
фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
4. Описання механізму і
заходів, які забезпечать розв’язання проблеми шляхом прийняття регуляторного
акта
Питання щодо порядку обчислення і сплати страхувальниками страхових
внесків до Пенсійного фонду України, їх права і обов’язки регулюються Законом
України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з частиною десятою статті 20 зазначеного Закону страхувальники відповідають
за повноту сплати страхових внесків. У разі несвоєчасності або неповної сплати
страхувальниками внесків до них застосовуються фінансові санкції, передбачені
цим Законом (стаття 106).
На сьогоднішній день, частиною дванадцятою статті 20 Закону передбачено
обов’язок установ банків приймати від страхувальників платіжні доручення та
інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної
плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові
внески, та здійснювати видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання
страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати
відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну
сплату цих сум.
За результатами перевірок органами Пенсійного фонду виявлено порушення
комерційними банками норм Закону щодо здійснення ними контролю саме за сплатою
страхувальниками відповідних сум страхових внесків.
Законопроектом пропонується
уточнити положення частини дванадцятої статті 20 Закону щодо розміру сум
страхових внесків, які мають бути сплачені підприємствами у разі виплати
заробітної плати через установи банків.
Передбачається, що установи банків приймають від страхувальників
платіжні доручення та інші документи на видачу (перерахування) коштів для
виплат заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються
страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише
за умови одночасного подання страхувальниками платіжних документів про
перерахування страхових внесків у розмірах, визначених Законом України
“Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”. Якщо
страхувальники сплачують страхові внески за спеціальними ставками або у
розмірах, встановлених законодавством для працюючих інвалідів, вони зобов’язані
щорічно повідомляти установи банків про розмір страхових внесків, встановлених
для окремих категорій платників, а у
разі зміни розміру страхових внесків – протягом п’яти днів з моменту такої
зміни, шляхом подання відповідної довідки,
погодженої із територіальним органом Пенсійного фонду.
Також, пропонується внести зміни
до частини першої статті 23 Закону України “Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням” та частини третьої
статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття” щодо здійснення установами банків
контролю за сплатою страхувальниками відповідних сум страхових внесків та
передбачити, що установи банків
приймають від страхувальників платіжні доручення та інші документи на видачу
(перерахування) коштів для виплати заробітної плати та здійснюють видачу
(перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання
страхувальниками платіжних документів про перерахування страхових внесків до
Фонду у розмірах, визначених законом.
Прийняття законопроекту не впливає на діючі зобов’язання підприємств
щодо сплати страхових внесків та зобов’язання банків стосовно здійснення ними
контролю за пропорційністю сплати підприємствами у повному обсязі відповідних
сум страхових внесків під час виплати заробітної плати через установи банків, а
лише уточнює деякі його положення.
5. Обґрунтування можливості досягнення
встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта
Впровадження та виконання вимог
запропонованого регуляторного акту органами державної влади, фізичними та
юридичними особами дозволить забезпечити
недопущення збільшення заборгованості, зокрема до Пенсійного фонду України, зі
сплати страхових внесків та забезпечення реалізації соціальних прав
застрахованих осіб.
Вплив зовнішніх факторів на дію
проекту регуляторного акту не передбачається.
6. Очікувані результати прийняття
акта
Основним очікуваним результатом
прийняття законопроекту є удосконалення порядку сплати підприємствами страхових
внесків у разі виплати заробітної плати через установи банків та забезпечення
реалізації соціальних прав застрахованих осіб.
|
|
витрати |
вигода |
Держава |
немає |
своєчасне надходження |
|
Населення |
немає |
реалізація права на пенсійне |
|
Суб’єкти |
немає |
покращення платіжної дисципліни |
Негативні
фактори прийняття акта відсутні.
7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта
Регуляторний
акт діятиме з дня його опублікування. Термін дії запропонованого проекту Закону
не обмежений.
Відповідно до статті 94
Конституції України Закон набирає чинності через десять днів з дня його
офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше
дня його опублікування.
8.
Визначення показників
результативності регуляторного акта
1) обсяги страхових внесків, що сплачуються до Пенсійного фонду
України через установи банків становлять щомісячно понад 6 млрд. грн.;
2) кількість суб’єктів господарювання (страхувальників), що отримують
заробітну плату через установи банків та сплачують страхові внески, складає
біля 600 тис. осіб (станом на 01.12.2007);
3) розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання
та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта – відсутні;
4) рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних
осіб з основних положень акта – високий.
9. Визначення заходів, за
допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного
акта
Базове
відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено до набрання
чинності шляхом аналізу виключно статистичних даних, зокрема:
використання звітних даних по погашенню заборгованості;
за
результатами перевірок за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків.
Повторне
відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік після
набрання законопроектом чинності шляхом аналізу в порівнянні з базовим
відстеженням.
Відстеження
результативності буде здійснено по показникам результативності спільно
юридичним управлінням Пенсійного фонду України та департаментом надходження
доходів.
Контроль за
виконанням вимог регуляторного акта покладено на заступника Голови правління
О.С. Коренєва.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено юридичним управлінням
Пенсійного фонду України.