Роз’яснення щодо сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування членами фермерського господарства – платниками фіксованого сільськогосподарського податку;

Відносини,
що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного  пенсійного страхування регулюються виключно
Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
(далі-Закон).

До кола
осіб, які  підлягають
загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, відповідно до пункту 1
статті 11 Закону належать особи, які працюють на умовах трудового договору
(контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством,  або за договорами  цивільно-правового характеру.

Відповідно
до частини першої статті 27 Закону 
України “Про фермерське господарство” трудові відносини у фермерському
господарстві  базуються на праці його
членів.  У фермерському господарстві
можуть працювати як його члени, так і наймані за трудовим договором(контрактом)
працівники. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які
працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Таким чином,
члени фермерського господарства та особи, які працюють у ньому за трудовим
договором(контрактом) належать до застрахованих осіб та підлягають загальнообов’язковому
державному пенсійному страхуванню.

Страхувальником
для  вищезазначених осіб є фермерське
господарство.

Відповідно  до підпункту 1 пункту 8 Прикінцевих положень
Закону   страхові внески сплачуються
страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених
цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на
обов’язкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору.

При цьому,
згідно вищезазначеного пункту, платники фіксованого сільськогосподарського
податку сплачують страхові внески за найманих працівників (незалежно від їх
членства у цьому господарстві) за спеціальною ставкою, яка встановлена
законодавством для відповідного року від об’єкта оподаткування та за ставкою
33,2 відсотка за осіб, які виконують роботи за угодами цивільно-правового
характеру.

Об’єктом,
на який нараховуються страхові внески, відповідно до Закону є заробітна та
дохід, що розподіляється між членами фермерських господарств і підлягає
оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Враховуючи
вищезазначене та положення статті 4 Закону України “Про збір на обов’язкове
державне пенсійне страхування”, якою встановлені ставки внесків для відповідних
платників збору, фермерські господарства – платники фіксованого сільськогосподарського
податку, при нарахуванні страхових внесків на заробітну плату найманих
працівників ( незалежно від їх членства у цьому господарстві) застосовують
спеціальну ставку (у 2008 році-19,92). Розмір ставки страхових внесків для
фермерських господарств за членів, які не є найманими працівниками, не
встановлено.

З
огляду на це, члени фермерських господарств, які не належать до кола осіб, які
підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, як наймані
працівники, і підтверджують цей факт відповідними документами, мають право
брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного
страхування з врахуванням вимог статті 12 Закону та порядку, визначеному в
Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими
особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до
Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду
України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України
16.01.2004 за № 64/8663 (із змінами). При цьому для застрахованих осіб, які
беруть добровільну участь в системі загальнообов’язкового державного пенсійного
страхування, встановлені такі ставки: на період з 01.01.2004 до 30.03.2005 –
32%, з 31.03.2005 до 31.12.2005 –32,3%, за 2006 рік – 31,8%, за 2007 та 2008
роки – 33,2%.